5 клас

Урок  17.03.2020 року 

Льюіс Керрол. "Аліса в Країні Див". Персонажі, які оточують героїню.

У творі Л. Керролла все відбувається за законами фантастики, тому всі предмети, персонажі, простір і навіть час набувають незвичайних властивостей. Аліса то збільшується, то зменшується, їй на шляху зустрічаються казкові герої, котрі вміють розмовляти. А ще - вони говорять такі дивні речі, які спонукають Алісу мислити зовсім не так, як вона мислила раніше. Наприклад, один із героїв повісті-казки Л. Керролла - Капелюшник - говорить про час так: «Якби ти знала Час так, як я... Він - живий». Чому ж «Час» стає живим у творі письменника? Звернімо увагу на те, що слово «Час» написане з великої літери. Чому? А що ще оживає у творі?.. Отже, познайомимося ближче з персонажами твору Л. Керролла, котрі оточують Алісу.

Аліса – головна героїня казки, якій близько семи років. Вважається, що прототипом образу була подруга автора, Аліса Плезенс Лідделл, хоча сам Доджсон кілька разів згадував, що образ його «маленької героїні» не був заснований на реальній дитині і є вигаданим. У романі Аліса постає як школярка з химерно-логічним складом розуму, її пряме волосся «вічно лізе в очі». 

Білий кролик Білий Кролик (англ. White Rabbit) – тварина, що розмовляє. В нього рожеві очі, одягнений в жилетку і лайкові рукавички. Він носить годинник в кишені і живе в «чистенькому будиночку» з написом: «Б. Кролик ». У перших розділах Кролик кудись спізнюється, в четвертому намагається потрапити в свій будинок, а у фіналі твору супроводжує королівську пару і виступає як глашатая. Автор зазначає, що Кролик створений для контрасту з головною героїнею. На противагу її «юності», «цілеспрямованості», «сміливості» і «силі» йому відповідають такі риси як «похилий вік», «боязкість», «слабоумство» і «нервова метушливість» 

Додо (англ. Dodo) – птах, якого Аліса виявляє на березі поруч з Морем Сліз. Орлятко Ед зазначає, що Додо говорить «не по-людськи»: його мова перевантажена науковими термінами. Він влаштовує Біг по колу, після чого оголошує переможцями всіх, хто брав участь у забігу. В результаті Алісі доводиться кожному подарувати по цукати, а самій – отримати від Додо свій власний наперсток. Птах Додо є відображенням самого Керролла. Коли письменник заїкався, він виголошував своє ім’я як «До-До-Доджсон». 

Гусениця (англ. Caterpillar) – комаха синього кольору і тридюймовим зростом, що зустрічається в 4-й і 5-й главах. Він сидить на білому грибі й курить кальян. Порада Гусениці про те, що потрібно завжди тримати себе в руках виразно пародіює основний прийом моралізаторської літератури для дітей початку XIX століття. 

Чеширський Кіт (англ. Cheshire Cat) – кіт Герцогині, який часто посміхається. Вигляд у персонажа добродушний, проте у нього багато зубів і довгі кігті. Аліса ласкаво називала його Чешік і вважала своїм другом. Сам кіт думає, що перебуває не в своєму розумі, оскільки (на відміну від собак) бурчить, коли задоволений, і виляє хвостом, коли сердиться. Він уміє зникати – як повністю, так і частково, – залишаючи тільки посмішку або голову. 

Герцогиня (англ. Duchess) – вперше згадується у другому розділі Кроликом. У шостому розділі вона качає немовля, якого згодом передає Алісі. Її кухарка, приготувавши суп, починає жбурляти в Герцогиню все, що їй траплялося під руку. Під час гри в крокет Аліса дізнається від Кролика, що Королева засудила Герцогиню до страти за те, що та надавала їй ляпасів. Згодом Королева пом’якшала і не стала вимагати приведення вироку у виконання. У неї гостре підборіддя, і сама Аліса вважає її «дуже потворною». 

Капелюшник (англ. Mad Hatter, букв. «Божевільний Капелюшник») – капелюшних справ майстер, один з учасників Божевільного Чаювання. При зустрічі з Алісою поводиться нетактовно, тому головна героїня просить його «не переходити на особистості». Загадує їй загадки і періодично намагається розбудити Мишу-Соню. За висловом Чеширського кота, Капелюшник знаходиться «не в своєму розумі». Крім того, що персонаж постійно п’є чай, він займається продажем капелюхів і співає пісні на концерті. На суді він виступив першим свідком, охарактеризувавши себе як «маленьку людини», яка є такою ж круглою, як і його капелюх. 

Березневий заяць (англ. March Hare) – божевільний заєць, якого Аліса зустрічає на Божевільному чаюванні. Він пропонує маленькій дівчинці випити вина і вважає, що потрібно завжди говорити те, що думаєш. Персонаж також був присутній на суді над Чирвовим Валетом , де все заперечував. Соня (англ. Dormouse) – Соня, учасник божевільного Чаювання. Велику частину часу спить; Капелюшник і Заєць використовують її в якості подушки. Іноді уві сні він починає співати, тоді його щипають за боки, щоб він зупинився. Під час судового засідання Соня родить зауваження Алісі за надто швидкий роіст. 

Грифон (англ. Gryphon) – міфічна істота з головою і крилами орла та тілом лева. Персонаж вперше з’являється в 9-й главі, в якій супроводжує Алісу, а востаннє – на суді. Протягом розмов він періодично підкахикує. Грифон, за власним визнанням, отримав «класичну освіту» – зі своїм учителем він цілий день грав у класики. 

Черепаха Квазі (англ. Mock-Turtle) – черепаха з телячою головою, хвостом, великими очима і копитами на задніх лапах. Квазі говорив, що колись він був справжньою Черепахою і ходив до школи на дні моря, в якій він навчався французької мови, музиці, арифметиці, грязнописанню та інших наук. Протягом 10-го розділу Квазі розповідає про морський кадрилі з омарами і співає пісні. Королева повідомляє, що саме з цього персонажа готують квазі-черепашачий суп. Дане блюдо, яке зазвичай готують з телятини, є імітацією справжнього супу із зеленої морської черепахи. У казці персонаж постійно плаче. Це обгрунтовується з біологічної точки зору. Морські черепахи дійсно часто ллють сльози – таким чином вони видаляють сіль зі свого організму. 

Королева сердець (англ. Queen of Hearts) – у казці постає жорстоким антагоністом, яка з певною періодичністю намагається відрубати голову багатьом іншим персонажам. Вона часто перебуває в роздратованому або шаленому стані. Володіє гучним пронизливим голосом. Аліса відчуває антипатію до Королеви. У статті «Аліса на сцені» Керролл уявляв собі Королеву Сердець втіленням нестримної пристрасті, безглуздою і безглуздою люті. Гарднер заявляв, що королівські розпорядження про страти обурювали багатьох фахівців дитячої літератури, які вважали, що в казках не повинно бути ніякого насильства.

У шостому розділі Аліса зустрічається з новими героями, її пригоди тривають. За законами чарівної казки їй довелося опинитися в таємничому місці - незвичайному будиночку, який обслуговували лакеї в лівреях. Дівчинка дивується, як Лакей-Жабун відчиняє двері Лакею-Карасю. Вони обмінюються офіційними повідомленнями про запрошення Герцогині на крокет до Королеви. Незабаром з'являється і сама Герцогиня, котра втілює у творі сувору мораль «вікторіанської» доби. Герцогиня всіх повчає, але в її будинку стояв справжнісінькій гармидер: «хтось верещав, хтось чхав, і час від часу чувся оглушливий брязкіт, наче там били посуд». У домі неможливо було дихати від перцю, розсипаному скрізь. У такий спосіб Льюїс Керролл критикує задушливу атмосферу того часу. Герцогиня зі своїми жорстокими методами і вимогами («Відтяти їй голову!», «Якби ніхто не пхав свого носа до чужого проса, земля крутилася б куди шпаркіше», «Ой, дай мені спокій!») уособлює обмеженість мислення і тогочасну систему виховання, де не було ніякої поваги до дитини, до її прав і свобод. «Неправильна» (абсурдна з погляду здорового глузду) колискова, яку співає Герцогиня, «люто стрясаючи немовля», висміює повчальний вірш невідомого англійського автора «Плекай малесеньке дитя з любов'ю і терпінням» і потворну мораль того часу.

Завдання:

1. Образ Аліси, світ її уяви і захопливих пригод.

Заповніть табличку: напишіть, які риси, на вашу думку, найкраще характеризують Алісу. Запишіть у зошити.

2. Розвяжіть анаграми (зашифровані слова), результати запишіть у зошити.

3. Самостійно прочитайте 7-8 главу твору.