7 клас, українська література, урок 26.05.2020
Урок позакласного читання № 4 Анатолій Дімаров, "Блакитна дитина". Література для читання влітку (рекомендація).
Дні
дитинства – наче плин води. Проліта дитинство та у спадок зостається пам’ять,
вона є
вірною супутницею всього нашого життя. Дитячий світ… Мрійливий, квітучий і
різнобарвний… Щастя, радощі, веселощі,
ігри – незмінні супутники цієї неповторної пори у людському житті. «Дитинство
– щоденне відкриття світу. Потрібно, щоб це відкриття стало перш за все пізнанням людини і Вітчизни,»- сказав великий педагог В.Сухомлинський.
Ми
помандруємо з вами у цей казковий край, ще раз осягнемо для себе його
неповторну красу, безтурботність, поетичність. А крім цього, ми
з вами відкриємо для себе нову сторінку творчості А.Дімарова з його твором
“Блакитна дитина”. Так, дитинство живе на Березі Дитинства. Чому саме берег,
спитаєте ви? Бо від нього відпливає назавжди човник людської долі в обійми
життєвих хвиль. До берега дитинства двічі не пристають, той, хто покинув його,
може лише у спогадах й у своїх снах навідатись сюди. Не намагайтесь відшукати
його на карті, бо Берег Дитинства знаходиться у глибині людського серця.
Кожна доросла людина в
душі відчуває себе дитиною. Особливо це стосується письменників і поетів, адже
лише той, хто любить яскраві фарби життя, вміє фантазувати, бачити незвичайне у
звичайному, може відобразити дитячий дивосвіт на папері. Таким є Дімаров.
Перегляньте відео:
До недавнього часу в
довідниках про письменників зазначалося, що Анатолій Дімаров народився в місті Миргороді
на Полтавщині.
Насправді майбутній
письменник народився 1922 року на батьківському хуторі в заможній родині
споконвічних хліборобів. Батько Андроник Федорович Гарасюта і мати, яка
зростала в сім’ї священика, були добрими, побожними, освіченими; дітей
виховували у праці, за законами народної моралі — вчили шанобливо ставитися до
старших, до природи, до звичаїв і традицій.
Батько любив дарувати
дітям справжню казку. Так, узимку, на свята, на груші посеред двору виростали…
ковбаси!
Прийшла радянська влада й
змусила всіх записуватися у колгосп. А тих, хто не хотів, жорстоко
переслідували: одбирали надбане власною тяжкою працею добро, висилали в Сибір,
навіть розстрілювали. Матері довелося рятувати синів, виїхати з хутора,
поміняти прізвище й ім’я та по батькові дітей. Батько без документів змушений
був переховуватися, потім йому вдалося влаштуватися на роботу пасічником у
лісовому господарстві. Так і страждали всі, живучи окремо одне від одного, без
вини винуваті.
Анатолій був здібним
хлопцем, ще в середніх класах виявився його літературний талант. Школу він
закінчив якраз перед Другою світовою війною. Пройшов воєнне лихоліття, був
поранений. Після демобілізації працював у газеті, вступив до Літературного
інституту в Москві й почав публікувати свої твори.
У 1949 році А. Дімарова
прийняли до Спілки письменників України, коли вийшла його перша книжка «Гості з
Волині». Потім з’явилися книги «Дві Марії», «Волинські легенди», «Син
капітана», «Док», «Ідол», «Зінське щеня», «Самосуд» та ін. Багато творів
Анатолій Андрійович написав і для дітей: «Для чого людині серце», «Про
хлопчика, який не хотів їсти», автобіографічні повісті «Через місточок»,
«Блакитна дитина», «На коні й під конем». Його перу належать також
пригодницько-фантастичні повісті «Друга планета» і «Три грані часу». Письменник
удостоєний Державної премії імені Тараса Шевченка.
А. Дімаров — людина
різнобічних захоплень. Він — завзятий мандрівник, побував на всіх найбільших
гірських масивах світу, має величезну колекцію рідкісних мінералів.
Анатолій Андрійович —
вроджений оповідач, уміє коротко і яскраво, з тонким гумором відтворити
різноманітні життєві явища. Дуже цікаві його твори для дітей і про дітей,
незважаючи на те, що для дітей писати важче. Сам письменник, розкриваючи
секрети власної творчості, говорить: «…З дітьми я завжди намагаюся розмовляти
на одному з ними рівні, мовби веду бесіду зі своїми ровесниками й соратниками…
»
Опрацюйте картки:
«Блакитна дитина» сюжет
А.Дімаров написав у
«Блакитній дитині» про своє дитинство. Розповідь була дуже щира, смішна й
спонукаюча до осмислення життя. Блактна дитина — «янгол «, якого приводять у
приклад сину автора. Але той був звичайним хлопцем, в якого була велика
кількість пригод. Інколи вони були смішними, а інколи закінчувалися болісно й
повчально.
Бажаючи сподобатися дівчинці, Толя поліз у
чужий садок, який охороняв страшний собака. Був спійманий, зраджений друзями й
осоромлений. За останнє й помстився.
Автор розповідає, як вони
сміялися постійно з вчитиля, що заікався. Як бажали отримати хоч трохи уваги
від улюбленної вчительки. А потім допомогли їй одружитися з іншим вчителем,
закидавши яйцями її коханого-тракториста. А бажаючи виділитися і взявши жабку
до рота, випадково проковтнув бідненьку, а потім ще довго прислухався до неї у
своєму животі.
Багато пригод, велика
вдячність матері , вчителям — ось про що цей незабутній твір.
Домашнє завдання: прочитати твір за посиланням:
Список із української літератури для читання влітку, 8 клас (рекомендації)
· Українські народні думи. «Маруся Богуславка»
· Леся Українка. «Давня казка»
· Іван Карпенко-Карий. «Сто тисяч»
· Михайло Коцюбинський. «Дорогою ціною»
· Олександр Довженко. «Ніч перед боєм»
· Ніна Бічуя. «Шпага Славка Беркути»
· Володимир Дрозд. «Білий кінь Шептало»
· Юрій Винничук. «Місце для дракона»
· Валентин Чемерис. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»
Використано матеріали:
infourok
Коментарі
Дописати коментар