6 клас, зарубіжна література, урок 13.05.2020

травня 12, 2020

Міхаель Андреас Гельмут Енде, "Джим Гудзик і Машиніст Лукас". Фантастична країна Усландія та її мешканці.

Прочитайте та коротко занотуйте біографію письменника:

Міхаель Енде

Міхаель Андреас Гельмут Енде – німецький письменник, автор творів для дітей Народився 12 листопада 1929 року в родині художника-сюрреаліста Едгара Енде. Закінчив вальдорфську школи в Штутгарті. У молодості працював театральним актором. У віці сімнадцяти років майбутній письменник починає самостійне життя, окремо від батьків. Він активно пише вірші і п’єси, які сам ставив на сцені в Мюнхенській школі в 1947 році. У 1951 р. йому вручають диплом актора сцени. Але невдовзі юнак залишає театральну діяльність, щоб цілковито присвятити себе літературі. Працює кінокритиком на баварському радіо. Хоча публікуватися почав в 1947 році, але популярність до нього прийшла значно пізніше, після публікації таких творів, як «Джим Ґудзик і Машиніст Лукас» (1960), «Момо» (1973), «Нескінченна історія» (1979). Помер 28 серпня 1995 у віці 65 років від раку шлунка, похований на цвинтарі Вальдфрідгоф.

Особисте життя Міхаель Енде Енде був одружений двічі, але дітей у нього не було. Напередодні 1952 року вечірці у друзів він познайомився з актрисою Інгеборгою Хоффманн. Вони одружилися в Римі в 1964 році. Хоффман дуже вплинула на творчість і життя чоловіка, часто обговорюючи з ним його рукописи. Їх шлюб закінчився в 1985 році, коли 63-річна Хоффман померла від тромбоемболії. Вдруге Енде одружився в 1989 році на японській німкені Маріко Сато, з якою познайомився ще в 1976 році. Ще до заміжжя Сато перевела кілька книг Енде на японську, а в період з 1977 по 1980 роки вони переклали німецькою близько десятка казок Кендзі Міядзави.

Міхаель Енде: цікаві факти

Роман «Джим Ґудзик і машиніст Лукас» автор спочатку написав як сценарій для вистави й подав його на розгляд театральному режисерові. Сценарій було відхилено з багатьма зауваженнями та пропозиціями. Письменник переробив сценарій і знову подав до театру. І знову йому відмовили. Він переробляв і подавав сценарій дванадцять разів! Лише після такої тривалої роботи опублікував його як книжку для дітей. Як і заповідав сам автор, на його похороні звучала музика Моцарта, Глюка, а хор Державного театру виконав заключний акт з опери «Goggolori», до якої він написав і лібретто, і музику.