9 клас, зарубіжна література, урок 24.04.2020
Шолом - Алейхем. Образна система твору "Тев'є - молочар"
Шолом-Алейхем говорив про свою творчість: «Автор цих рядків має честь не тільки належати до вічно гнаного, безправного, проте своєрідного, великого народу, бути скромним виразником його почуттів, думок, ідеалів»; «І нехай краще моє ім’я згадують тільки в анекдотах і жартах, ніж не згадують зовсім». І справді: гнані, часто осміяні в ті часи представники єврейського народу постають перед нами працьовитими, мудрими й невтомними оптимістами, філософському ставленню до життя та гуманізму яких нам усім варто повчитися. Продовжимо ознайомлюватися із твором видатного єврейського письменника Шолом-Алейхема — повістю «Тев’є-молочар».
Завдання: заповніть у зошитах таблицю, користуючись нижче поданим текстом:
Сам письменник вважав Тев’є найулюбленішим із-поміж створених ним літературних типів. Простакуватий і шляхетний Тев’є розуміє людей, тонко відчуває красу природи, завжди поводиться гідно і не грішить проти совісті. Працьовитий і бідний чоловік звик тяжко здобувати щоденний хліб, не схилятися перед труднощами, нестатками, кривдами.
У нього велика родина — п’ятеро працьовитих і розумних доньок, долі яких склалися по-різному. Найстарша Цейтл, не бажаючи пов’язати свою долю з нелюбом,— заможним м’ясником Лейзер-Волфом, одружується із бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухот. Дочка Годл закохалась у революціонера та вирушила з ним на заслання до Сибіру. А Хава, порушивши всі традиції, вийшла заміж за неєврея, писаря Федька Ґалаґана, і прийняла християнство. Із цього приводу Тев’є міркує так: «Що таке єврей і неєврей?.. І чому господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли господь бог уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного, чому ненавидять одне одного?» Трагічно склалася доля й дочки Шпринци. Вона закохалася в багатого, але нікчемного Арончика, та, вражена його блюзнірством і зрадництвом, вкоротила собі віку — втопилася. Нещасливо живе й сумирна Бейлка. Вона виходить заміж за багатого нелюба, аби забезпечити батькові старість. Життя не щадить Тев’є і його дочок: помирає його дружина, а на завершення тяжких поневірянь усіх євреїв за царським наказом виселяють із рідного села за «межу осілості». Разом із батьком та Цейтл у добровільне вигнання збирається також Хава. Вигнаний зі свого дому, з торбиною за плечима, Тев’є готовий вирушити в путь. Він не зломлений і досі вірить у життя. Йому потрібно йти — онуки вже чекають, виглядають діда. «Діти і діти дітей — це ж неабищо!» — каже великий трудар і життєлюб Тев’є.
Отже, тема «маленької людини» — зневаженої та знедоленої — стала провідною у творчості Шолом-Алейхема, зрештою — як і в усій світовій літературі ХІХ ст.
Тев’є з твору Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар» — турботливий батько. Діти для нього — все. Але вони ростуть у світі, що змінюється, і їхні погляди на життя, на шлюб також відрізняються від поглядів старшого покоління: для них вигода в шлюбі не важлива, вони ладні жити в бідності, але з почуттями любові та поваги одне до одного, вони не бояться поїхати шукати кращого місця у світі, мають свої переконання. Усю систему образів повісті побудовано у такий спосіб, щоб розкрити головні риси єврейського народу, його радощі та біль, показати хоча б частку його багатостраждальної історії.
В образі Тев’є уособлено образ усього єврейського народу, який, незважаючи на всі злидні, що випали на його долю, не пригнічений почуттям приреченості, а сповнений оптимізму та життєвої сили. Тев’є з радістю працює на землі, міцно стоїть на ній, він фізично й морально здоровий, життєлюбний. Скільки лиха падає на його голову, особливо останнє — вигнання з села за царським наказом, що забороняв євреям працювати на землі,— але він гордо тримає голову, залишається нескореним...
Опрацюйте картки:
Коментарі
Дописати коментар