6 клас, зарубіжна література, урок 08.04.2020
Джанні Родарі. "Листівки з видами міст". Листівки як символ широти світу, прагнення до його відкриття ліричним героєм.
Сьогодні, діти, ви познайомитесь із поетом і
казкарем, автором творів, якими зачитуються і дорослі, і діти. Він, як і кожна дитина, жив
мрією про незвичайне й таємниче і був переконаний, що цікаві історії та казки
допомагають людям стати кращими, щирішими, добрішими. Здогадались, про кого йде
мова? Це італійський письменник ХХ століття Джанні Родарі. Сподіваюсь, що і ви
станете прихильниками його творчості, коли дізнаєтесь про його життєвий та
творчий шлях, прочитаєте хоч декілька творів Джанні Родарі, сповнених
дивовижних пригод і подорожей, які здійснюють не менш незвичайні персонажі.
Перегляньте відеоурок (занотуйте у зошит основні моменти із біографії письменника):
Виразно прочитайте поему:
ЛИСТІВКИ З ВИДАМИ МІСТ
Поштові листівки з видами міст
Купує в Італії кожен турист.
Ось Рим — Колізей, Капітолій і Форум...
Мілан із славетним готичним собором.
Ось Піза з своєю похилою вежею.
Венеція краля з каналів мережею.
Ось Генуя — гавань, палаци блискучі,
Неаполь — затока, Везувій димучий...
Чудово! Прекрасно! Розкішні види!
А глянь за картинки — чи так воно вийде?
Чи справді в Венеції тільки й роботи —
Гондоли ганять і співать без турботи?
Чи справді безжурні неаполітанці
Тільки те й знають, що гулі і танці?
Не вірю я чужим речам,
А вірю я своїм очам.
Дозвольте, синьйори, самому розглянуться
На всі ті міста — у натурі, без глянцю.
Хай сам подивлюся,
Хай сам я побачу,
Кому як живеться,
Хто скаче, хто плаче.
Хай сам я узнаю,
Хто як міркує,
Хто діло робить,
Хто байдикує,
Хто на роботу йде не снідавши,
Хто спать лягає не обідавши,
Та ще й на камені на голому,
Бо ніде прихилити голову...
Погляньте і ви за картинки, синьйори:
Картинки веселі, життя – суворе.
Поштові листівки з видами міст
Купує в Італії кожен турист.
Ось Рим — Колізей, Капітолій і Форум...
Мілан із славетним готичним собором.
Ось Піза з своєю похилою вежею.
Венеція краля з каналів мережею.
Ось Генуя — гавань, палаци блискучі,
Неаполь — затока, Везувій димучий...
Чудово! Прекрасно! Розкішні види!
А глянь за картинки — чи так воно вийде?
Чи справді в Венеції тільки й роботи —
Гондоли ганять і співать без турботи?
Чи справді безжурні неаполітанці
Тільки те й знають, що гулі і танці?
Не вірю я чужим речам,
А вірю я своїм очам.
Дозвольте, синьйори, самому розглянуться
На всі ті міста — у натурі, без глянцю.
Хай сам подивлюся,
Хай сам я побачу,
Кому як живеться,
Хто скаче, хто плаче.
Хай сам я узнаю,
Хто як міркує,
Хто діло робить,
Хто байдикує,
Хто на роботу йде не снідавши,
Хто спать лягає не обідавши,
Та ще й на камені на голому,
Бо ніде прихилити голову...
Погляньте і ви за картинки, синьйори:
Картинки веселі, життя – суворе.
Уявіть себе на короткій екскурсії і пориньте у мальовничий світ:
https://www.youtube.com/watch?v=habji7zPimkСловникова робота. Занотуйте у зошити та вивчіть:
Ліричний герой — суб'єкт висловлювання в ліричному
творі. «Ліричний герой» — це образ, що виникає в уяві читача під враженням
висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів. Ліричний герой не
обов'язково тотожний з автором. Через нього автор або передає власні почуття,
або ж просто відображає переживання певної якості.






Коментарі
Дописати коментар