5 клас, зарубіжна література, урок 09.04.2020

М. Цвєтаєва, "Книги у червоній палітурці". Чарівний світ літератури і мистецтва у вірші.

Моїм рядкам, як старовинним винам,

Ще прийде слушний час.

М. Цвєтаєва

Нам важко навіть уявити світ, у якому немає книги. До неї ми звикли з самого дитинства, вона розкривала перед нами дивовижні таємниці життя та давала корисні поради у важку хвилину, вчила нас розуміти самих себе. У наш час на заміну друкованим книгам приходять електронні. Але прихильників традиційних книжок завжди буде багато, адже спілкування з друкованою книгою викликає особливе відчуття, ніби спілкування з живою людиною.

А ви знаєте, що була така поетеса, яка змогла у вірші через ліричного героя передати захоплення іншими літературними героями. Це Марина Цвєтаєва. Хочете почути як? Тоді помандруємо світом поезії Марини Цвєтаєвої.

Любов до книги до кожному з нас приходить в дитинстві. І дівчинка, про яку сьогодні піде мова, полюбила їх, коли була маленькою. Подивіться на портрет. Це поетеса Марина Іванівна  Цвєтаєва. Якщо нам пощастило б потрапити до неї додому, то почули б дзвінкі голоси – піаністки Марії Олександрівни, сестри Марини Анастасії. Ви би подивилися навколо й здивувалися кількості книг. Місто Москва отримала у подарунок від сім’ї Цвєтаєвих три бібліотеки: батька, матері, дідуся. В цьому будинку всі любили читати книги.

Прочитайте біографію  М. Цвєтаєвої:

Марина Іванівна Цвєтаєва народилася в Москві 26 вересня (8 жовтня) 1892. Її батько був професором університету, мати – піаністкою. Перші вірші написала вже в 6 років. Першу освіту отримала в Москві у приватній жіночій гімназії, потім навчалася в пансіонах Швейцарії, Німеччини, Франції. Після смерті матері, Марина та її брат і дві сестри виховувалися батьком, який намагався дати дітям добру освіту. Перша збірка віршів Цвєтаєвої була опублікована в 1910 році («Вечірній альбом»). Вже тоді на творчість Цвєтаєвої звернули увагу знамениті – Валерій Брюсов, Максиміліан Волошин і Микола Гумільов. Їх творчість і твори Миколи Некрасова значно вплинули на ранню творчість поетеси. У 1912 році вона випустила другу збірку віршів – «Чарівний ліхтар». У ці два збірники Цвєтаєвої увійшли також вірші для дітей: «Так», «У класі», «У суботу». У 1913 році виходить третя збірка поетеси під назвою «З двох книг». Під час Громадянської війни (1917-1922) для Цвєтаєвої вірші є засобом висловити співчуття. Окрім поезії вона займається написанням п’єс. У 1912 році виходить заміж за Сергія Ефрона, у них згодом народиться дочка Аріадна. У 1914 році Цвєтаєва знайомиться з поетесою Софією Парнок. Їхній роман тривав до 1916 року. Їй Цвєтаєва присвятила цикл своїх віршів під назвою «Подруга». Потім Марина повернулася до чоловіка. Друга дочка Марини, Ірина, померла у віці трьох років. У 1925 році народився син Георгій. У 1922 році Цвєтаєва переїжджає до Берліна, потім до Чехії і в Париж. Творчість Цвєтаєвої тих років включає твори «Поема гори», «Поема кінця». dovidka.biz.ua Вірші Цвєтаєвої 1922-1925 років були опубліковані у збірнику «Після Росії» (1928). Однак вірші не принесли їй популярності за кордоном. Саме в період еміграції Цвєтаєва отримала визнання за прозі твори. Проживши 1930-ті роки в бідності, в 1939 Цвєтаєва повертається в СРСР. Її дочку і чоловіка заарештовують. Сергія розстрілюють в 1941 році, а дочку через 15 років реабілітують. У цей період свого життя Цвєтаєва майже не пише віршів, а лише займається перекладами. 31 серпня 1941 покінчила життя самогубством (повісилася) в будинку Бродельщікових, куди разом із сином була визначена на постій. Похована велика поетеса в місті Єлабуга на Петропавлівському кладовищі.

Прочитайте поезію:

Книги в червоній палітурці

Марина Цвєтаєва

З раю моїх дитячих літ

Ви, незрадливі любі друзі,

Шлете мені палкий привіт

В старій червоній палітурці

Що тільки вивчу я урок

Відразу йду до вас бувало

— Вже пізно! – мамо, лиш рядок!... —

Та мати завше забувала.

На лампі мерехтять вогні…

Як гарно з книгою у хаті!

Під Гріга, Шумана, Кюі

Про долю Тома запізнати.

Вже смеркло, холод у вікно…

Том з Беккі з вірою чекають.

І смолоскип індійця Джо

У сутінках печер блукає

На цвинтарі десь крик сови…

(Боюсь!) Біжить — крізь темінь стежка —

Хлопчина, прийма у вдови,

Як Діоген, що в бочці мешка.

Сіяє в залі трону лак

Над юнаком – корона вежить

Раптом (О Господи!) – жебрак,

Ще й мовить: Трон мені належить!"

Та кожен знову в пітьмі зник.

Британії судьба — страждати…

— Та чом би серед любих книг

Знов з лампою не задрімати?

О золоті мої часи,

Палає серце на папері!

Та й імені ці золоті:

Жебрак, принц, Том і Геккельбері!

                     Словникова робота

Гріг (Норвегія), Шуман (Німеччина), Кюї (Росія) – відомі композитори.

Діоген – давньогрецький філософ, який свідомо відмовився від будь-яких побутових зручностей.

Знічев'я – раптом, несподівано.

Никає – бродить.

Раювання – блаженство.

Смута – заколот, заворушення.

         Палітурка - обкладинка, оправа для листків книги, зошита і т. ін. з картону, матерії, шкіри тощо

Опрацюйте картки:

 Творче завдання: які спогади з дитинства ви хочете забрати з собою у майбутнє? Відповіді надсилати на svatkosvitlana@gmail.com