6 клас, зарубіжна література, урок 09.04.2020
Р. Бредбері, "Усмішка". Тривога за руйнування духовних цінностей в оповіданні Образ Тома. Його динаміка. Фантастична література. Утопія та антиутопія.
«Усмішка,
мила усмішка, що обіцяє ранок»
Р. Бредбері
Ми живемо на найпрекраснішій із планет. І немає, мабуть, людини,
яка б не думала про своє майбутнє, про майбутнє людства, не прагнула хоч
краєчком ока зазирнути в нього. Намагався уявити майбутнє людської цивілізації й
американський письменник Рей Дуглас Бредбері. Його твори належать до наукової фантастики, яка принципово
вирізняється із загальнофантастичної традиції тим, що змальовує реальний світ,
який перетворюється не за помахом чарівної палички, а за законами науки. Бредбері належить до тих письменників, які всю
свою творчість, весь свій талант обертають на благо людства, його
сьогоднішнього і завтрашнього дня. Майже в кожній книзі Рея Бредбері, майже в
кожному оповіданні звучить тривожний сигнал лиха. Письменник бачить свою роль в
тому, щоб, поки не пізно, попередити людей, які населяють Землю, про небезпеку,
що над нами нависла, примусити їх протистояти злу.
Перегляньте відеоурок:
Опрацюйте інформацію на картках:
Словникова робота (запишіть у зошити і запам'ятайте):
1. Оповідання — прозовий художній твір невеликого обсягу, в якому зображено
одну або кілька подій із життя персонажа (або персонажів).
2. Новела (від італ. новина) — невеликий за обсягом прозовий твір про
незвичайну подію з несподіваною кінцівкою. До жанру новели належить “Усмішка”
Р. Бредбері, де несподіваним є те, що в руці Тома виявилася саме усмішка
Джоконди, а не будь-який інший шматок картини.
3. Фантастична література (фантастика) — різновид художньої літератури, в
якій зображується дивний і незвичний світ, з яким людина в реальному житті
зіткнутися не може. Слово “фантастика” з грецької значить “мистецтво уявляти”.
Засновниками фантастичної літератури вважаються Е. По, Ж. Верн, Г. Веллс.
4. Утопія (утопічна література) — література, в якій картини майбутнього
змальовуються набагато кращими, ніж сучасність.
5. Антиутопія (антиутопічна література) — література, в якій людство
змальовується гіршим, ніж сучасність. Новела Р.Бредбері Усмішка” належить до
антиутопії.
Прочитайте скорочений зміст оповідання:
Рано-вранці вже вишукалась черга з чоловіків, що хотіли... плюнути в
картину в центрі майдану. Серед усіх був і хлопчик Том. Він постійно розпитував
чоловіків. А чи правда, що вона усміхається? А чи правда, що їй чотириста
років? І що вона зроблена з фарби та полотна...
"Тут уся справа в ненависті до усього, що пов'язане з минулим, —
пояснював Грігсбі. — Людина ненавидить те, що її занапастило, що їй життя
поламало". "А чи є хоч хто-небудь чи що-небудь, чого ми б не
ненавиділи?" — питав Том.
Чоловік погодився. Потім пригадав свята, на які знищували те, що
ненавиділи. "Найкраще, — мовив Грігсбі, — було того разу, коли громили
завод, який ще намагався виробляти літаки. Ну й потішили ж ми душу! А потім
знайшли друкарню та склад боєприпасів — і висадили їх у повітря разом!"
Та ось один з черги промовив, що колись знайдеться людина, яка підлатає
цивілізацію. Людина, в якої душа горнеться до гарного.
По кутках обгородженого майданчика стало четверо поліцаїв — вони
повинні були стежити за тим, щоб не кидали каміння. "Це для того, —
пояснив Грігсбі, — щоб кожному випало плюнути разок".
Том завмер перед картиною, дивлячись на неї. У хлопчиська пересохло в
роті. Жінка на картині посміхалася таємничо-сумовито, і Том відчував, як
б'ється його серце, а у вухах неначе лунала музика.
"Вона гарна", — мовив він. А потім тихо спитав, як її звати.
Йому відповіли, що, здається, "Монна Ліза". Влада постановила, що
сьогодні опівдні портрет на майдані буде віддано в руки тутешніх мешканців, аби
вони могли взяти участь у знищенні...
Том і отямитися не встиг, як натовп, гукаючи, штовхаючись, борсаючись,
поніс його до картини. Почувся різкий звук полотна, що рветься... Поліцаї
кинулися навтікача. Натовп вив, і руки дзьобали портрет, наче голодні птахи. А
Том стояв осторонь і притискав до грудей шматочок полотна.
Додому він повернувся лише ввечері. Цієї ночі весь світ спав, осяяний
місяцем. А на Томовій долоні лежала Усмішка. Він дивився на неї у білім світлі,
яке падало з опівнічного неба, і тихо повторював про себе, знову й знову:
"Усмішка, чарівна усмішка..."
За годину він усе ще бачив її, навіть після того, як обережно склав та
заховав. Він заплющив очі, і знову у темряві перед ним — Усмішка. Лагідна,
щира, вона була там і тоді, коли він заснув, а світ охопила німа тиша, і місяць
плив у холоднім небі спочатку вгору, потім униз, назустріч ранку.
Коментар
Важкі часи: війна, тяжкі випробування, голод та інші лиха часто роблять
людей жорстокими та черствими. Вони втрачають віру у добрі часи, втрачають
здатність бачити та розуміти прекрасне. Саме так трапилося з героями оповідання
Бредбері.
Та не в усіх людей душа повністю кам'яніє. Давно відомо, що серця дітей
більше відкриті для добра й краси, ніж серця дорослих. Можливо тому, що на долю
дітей ще не встигло випасти стільки нещасть та втрат? Можливо.
Але, все-таки це не виправдання. Бо, якщо людина втрачає почуття
прекрасного, якщо її не хвилюють такі цінності, як витвори високого мистецтва,
церковні реліквії тощо, то така людина втрачає саму себе.
Саме тому, через серце маленького хлопчика Тома, автор намагався
показати світу дорослих, що колись все зміниться на краще. Що краса, усмішка
насправді врятують світ.
І виникне органічна цивілізація, "така, щоб люди могли жити
мирно". І бачити красу.
Опрацюйте інформацію на картках:
Уроки для людства від Бредбері.
Зберегти
мир, не допустити екологічної катастрофи.
Зберегти
своє істинне людське обличчя. (щоб не стати частиною такого бездушного натовпу)
Людина
з чутливим серцем врятує світ.
Коментарі
Дописати коментар